... показала в форумі таку от картинку:
Кандидати у Президенти та депутати спочатку потрохи, сором’язливо, а потім швидко зрозумівши безкарність, почали брехати багато і ценічно. По об’єму Їхні обіцянки складають цілі книги. Якісь казкарі, а не майбутні посадовці. Чому? Бо НАРОД України дозволяє їм це робити.
Ми дозволяємо їм брехати!
Виліковується ця хвороба дуже легко, якщо впровадити ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за невиконані обіцянки, наприклад, прописати їх в угоді до отримання посади. В світі вже давно запровадили процедуру договорів, де прописуються предмет договору, строки виконання і покарання за невиконання. Це світова практика!
Як виборці можуть підписати договір з кандидатом? Це можна зробити вже зараз без всякого закону. Але хто ж його підпише з боку кандидатів? Звістно НІХТО! А якщо “ніхто”, то у мене питання до виборців: якого біса ВИ тоді за них голосуєте?
Кандидати заздалегідь знають, що нічого з запропонованого виконувати не будуть, тому питання до виборця: “Чому голосуєте?”
Істеричні боти зневажливо обзивають людей, які неголосуванням висловлюють свій протест проти діючої системи виборів, “противсіхами”.
На жаль за 30 років поступові зміни чинного законодавства призвели до того, що кандидат у Президенти може прийти один на вибори, вкинути за себе один бюлетень і вибори будуть вважатися такими, що відбулися. Вагу нашого голосу майже анулювали. “Майже”, тому що є така цікава річ, як легітимність законів, яка визнається суспільством. Якщо виборці скажуть, що не визнають діючий Виборчий кодекс і хочуть інші правила, то … ніхто цьому не може протистояти.
У діючому кодексі багато поганих моментів, з якими ми ВАС поступово знайомимо. Тому ми пропонуємо комплекс змін, які будуть враховані у новому Виборчому кодексі. Одна з них це програма-зобов'язання, яка має юридичну силу, в ній прописані обіцянки зі строками виконання і покаранням за невиконання. Не виконав зобов'язання у прописані строки, силу набуває покарання.
Не вірте політикам та їхнім халуям, що нічого не вийде. Все залежить тільки від ВАС і вашого бажання. Пам’ятайте! Політики нам не друзі!
2. Політична відповідальність і брехня
"Політична відповідальність" - може десь вона і працює, але не в Україні, тому повинна бути юридична. "Совість" для українських керівників держави щось таке фантастичне і не знайоме.
"Партія, відповідальність" - в Україні це не сумісні речі. Політика в Україні перетворилася в політичний бізнес, а політичні партії в політичні ТОВ-ки.
Верховна Рада - це біржа, де торгують преференціями.
Причина такої ситуації у тому, що за часи СРСР була зруйнована приватна власність. А ті, які розбагатіли за роки незалежності України, вони розбагатіли на розкраданні державного бюджету використовуючи службову посаду в комфортних умовах монополії. Тому вони не бізнесмени, вони крадії.
Крадії дорвавшись до державного бюджету не можуть зупинитися і збудувати щось хороше для громадян і країни. Це щось на межі з хворобою.
Двопалатний парламент в Україні. Верхня палата мені нагадує ЦК КПРС. Ми ведемо боротьбу з комуністичним минулим, вони взяли демократичні назви, а зміст-то залишається старий. Партнери з демократичних країн не можуть зрозуміти: наче все є, а не працює. Тому що все так, але трішечки не так і вже не працює.
Все доволі просто. В Україні ніколи не було демократії, ніколи не було незалежних гілок влади, Завжди існувала диктатура Президента і все це записано в Конституції України. Наші партнери неодноразово наполягали, що в Конституції є несумісні речі, але нашим політикам вигідний такий стан речей, тому вони вдалблівають українцям, що Конституція найкраща в світі. Це перша і сама огидна брехня українських політиків...
3. Коментар
Як можна побачити в форумі, я і там згадав про політичну відповідальність, зроблю це і тепер. Але вже більш розлого.
По-перше, я, всі мої знайомі (майже всі, мабуть), журналісти, активісти - всі погодяться з пані Ларисою стосовно того, як в нас погано. А от стосовно того, як в світі це влаштовано, в нас уявлення різні. Я посилаюсь, зокрема, на досвід США. Пані Лариса прикладів з життя тих чи інших країн не навела.
По-друге, і це найголовніше, реальна пропозиція полягає в тому, щоб укладати зі слугами 96 кварталу угоди? Чи з будь-якими іншими проектами? Ну це ж не просто смішно, це абсолютно нереально. В сенсі: думати, що це буде працювати, що вони підпишуть, що можна буде потім покладаючись на цю угоду щось від них вимагати, добиватись тих чи інших результатів. Навіть сформулювати положення угоди поза загальними пафосними словами про служіння народові не вдасться. Я не бачив жодного прикладу проекту такої угоди. Є вони, можна подивитись?
По-третє, згадані в тексті "ми", що пропонують зміни до законодавства, мають же і оформитись організаційно? Поставити на сайті свою програму, окреслити свою організацію, її органи, членство. Ні? Ну а особиста політична позиція, вона має тут вагу, значення? Думаю, що це і відповідь. Мало таврувати політиків, треба вміти будувати альтернативну політичну систему. Альтернативну, звісно, нашій поточній, але за зразками світовими.
1. Скільки б я не описувала автомобіль Мерседес його надбання не потрібні для Тесли.
ВідповістиВидалити2. Угода майже написана. Нічтого нереального немає, треба просто не прив'язуватися до стеріотипів, це називається творчість.
3. Я голова ГО Спілка виборців.